Ко­ри­феї за­порізь­ко­го ма­ляр­ства
Ви­став­ка до ювілеїв за­порізь­ких ху­дож­ників

Зби­ра­ти зберіга­ти та де­мон­стру­ва­ти на ви­став­ках тво­ри за­порізь­ких ху­дож­ників для на­шо­го му­зею є пер­шо­чер­го­вою обов’яз­ко­вою спра­вою. Ювілейні ви­став­ки да­ють мож­ливість осяг­ну­ти твор­чий шлях ху­дож­ни­ка та по­ка­за­ти скар­би, зібрані му­зеєм.

На ви­ставці пред­став­лені тво­ри ху­дож­ників, яким у 2020 році відзна­ча­ють­ся ювілеї. Ко­жен із митців – це осо­бистість зі своїми впо­до­бан­ня­ми, по­гля­да­ми на жит­тя, непо­втор­ною ма­не­рою ху­дож­ньо­го ми­слен­ня. 95 років ви­пов­нюється ху­дож­ни­кам П.Вольсь­ко­му, Б.Єго­ро­ву, Ю.Смир­но­ву та А.Фоміну. На ви­ставці ви­па­дає щас­ли­ва на­го­да по­ба­чи­ти ро­бо­ти кож­но­го ок­ре­мо та од­но­час­но відміти­ти їхні індивіду­аль­ності. Життєвий шлях митців по­коління, на­род­же­но­го у 1920-х, прий­шов­ся на важкі ли­холіття ІІ Світо­вої війни, що без­умов­но впли­ну­ло на фор­му­ван­ня світо­гля­ду та їхню творчість. Тим не менш у значній мірі ми­стец­тво кож­но­го з ав­торів несе в собі оп­тимістичне сприй­нят­тя дійс­ності.

В окремій залі розта­шо­вані тво­ри О. Ко­ше­ля 1920-2003, яко­му в цьо­му році ви­пов­нюється 100 років. Май­же весь склад­ний життєвий та твор­чий шлях Олек­сандра Ко­ше­ля пов'яза­ний із За­поріжжям.

Ро­бо­ти скуль­пторів Іва­на (1920-2000) та Надії (1918-2000) Но­сенків відомі кож­но­му жи­те­лю За­поріжжя. Їхня ро­бо­та – ба­рельєф «Ми­стец­тво на­ле­жить на­ро­дові» вста­нов­ле­на на фрон­тоні За­порізь­ко­го ака­демічно­го об­лас­но­го українсь­ко­го му­зич­но-дра­ма­тич­но­го те­ат­ру ім.В.Г.Ма­га­ра у 1952 році, дру­га відо­ма ро­бо­та – пам’ят­ник Ме­та­лур­гу (1959). Крім то­го по­друж­жям бу­ла ство­ре­на ціла га­ле­рея порт­ретів су­час­ників – кра­си­вих лю­дей і ціка­вих осо­би­сто­стей.

Пет­ро Вольсь­кий (1925-2008) знач­ну ча­сти­ну сво­го жит­тя при­свя­тив За­порізь­ко­му му­зич­но-дра­ма­тич­но­му те­ат­ру ім.М.Щор­са (за­раз ім.В.Ма­га­ра) – пра­ц­ю­вав го­лов­ним ху­дож­ни­ком, зай­мав­ся сце­но­графією, ство­рю­вав ко­стю­ми і, зви­чай­но, пи­сав об­ра­зи ак­торів. Ху­дож­ник вмів зу­пи­ни­ти мить і по­ка­за­ти лю­ди­ну за емоційною роз­мо­вою з ав­то­ром.

Бо­рис Єго­ров (1925-2017) на­ро­ди­вся у м. Зна­мян­ка Кіро­во­градсь­кої об­ласті, закінчив одесь­ке ху­дожнє учи­ли­ще. У своїх ро­бо­тах він відо­бра­зив За­поріжжя із за­во­да­ми, сла­вет­ним Дніпро­ге­сом, но­во­бу­до­ва­ми по­воєнних років і непримітни­ми ву­лич­ка­ми сьо­го­ден­ня. На йо­го ро­бо­тах ожи­ває історія За­поріжжя.

Юрій Смир­нов (1925-1998) на­ро­ди­вся і нав­чав­ся у Хар­кові. Після нав­чан­ня брав участь у ство­ренні діарам у Меліто­польсь­ко­му і Сумсь­ко­му краєзнав­чих му­зе­ях. В йо­го тво­рах відчу­вається си­ла емоцій і на­пру­женість ко­льо­ру.

Бать­ки Ана­толія Фоміна (1925-2013) приїха­ли до За­поріжжя на будівниц­тво Дніпро­ге­су. Так до­ля на­за­вжди з на­шим зв’яза­ла май­бут­ньо­го ху­дож­ни­ка з на­шим містом. Ма­лю­ва­ти по­чав ра­но, але шлях до ми­стецтва ви­яви­вся дов­гим та склад­ним: через війну і фа­шистські конц­та­бо­ри вчи­ти­ся май­же не до­ве­лось. У твор­чості Ана­толія Фоміна пей­заж посідає го­ловне місце. Провідна те­ма – непо­втор­на кра­са і ве­лич при­ро­ди України.

Во­ло­ди­мир Лу­цен­ко (1940-2012)– ху­дож­ник із склад­ним внутрішнім світом, який відо­бра­зи­вся у йо­го фан­та­стич­них ро­бо­тах. Він вміє на­ма­лю­ва­ти по­чут­тя як у творі «Лють вчо­раш­ньо­го дня». Пей­зажні етю­ди ху­дож­ни­ка за­вжди на­пов­нені жит­тям. Де­які з них на­б­ли­жа­ють­ся до жан­ро­вої ком­по­зиції за­в­дя­ки ду­же емоційно зоб­ра­же­ним людсь­ким фігу­рам.