Ніго­ян Сергій Гагіко­вич (02.08.1993 – 22.01.2014)

Ге­рой Небес­ної Сотні, учас­ник Євро­май­да­ну, на­ро­ди­вся 2 серп­ня 1993 ро­ку у селі Бе­рез­ну­ватівка Со­ло­нянсь­ко­го рай­о­ну Дніпро­пет­ровсь­кої об­ласті. Вірме­нин. Йо­го ро­ди­на пе­реїха­ла жи­ти у Дніпро­пет­ровсь­ку об­ласть з се­ла На­вур (нині – Марз (об­ласть) Та­вуш, Вірменія), що на кор­доні з Азер­бай­джа­ном, ря­ту­ю­чись від війни у На­гор­но­му Ка­ра­басі.
У 2011 році закінчив за­галь­но­освітню шко­лу се­ла Бе­рез­ну­ватівка. У 2011-2013 ро­ках нав­чав­ся у Дніпро­дзер­жинсь­ко­му ко­леджі фізич­но­го ви­хо­ван­ня (нині – Кам’янсь­кий ко­ледж фізич­но­го ви­хо­ван­ня; місто Дніпро­дзер­жинськ (з 2016 ро­ку – Кам’янсь­ке) Дніпро­пет­ровсь­кої об­ласті) за спеціальністю «Вчи­тель фізкуль­ту­ри».
Ак­тив­но зай­мав­ся ка­ра­те. У 2012 році посів третє місце на чемпіонаті міста Дніпро­дзер­жинсь­ка (нині – Кам’янсь­ке) з кіоку­шин­кай ка­ра­те.

З 8 груд­ня 2013 ро­ку пе­ре­бу­вав на Май­дані Неза­леж­ності у місті Києві, де був ак­тив­ним учас­ни­ком Ре­во­люції гідності. На Євро­май­дан приїхав з влас­ної ініціати­ви, по­пе­ред­ньо не повідо­мив­ши батьків. На Май­дані був охо­рон­цем, жив у на­ме­тах ра­зом з про­те­сту­валь­ни­ка­ми з Львівсь­кої та з Іва­но-Франківсь­кої об­ла­стей, а та­кож у Бу­дин­ку проф­спілок. Приїжд­жав до­до­му на по­чат­ку січня 2014 ро­ку, про­те, по­при вмо­в­лян­ня ро­ди­ни, вирішив по­вер­ну­ти­ся на Май­дан.

22 січня 2014 ро­ку близь­ко шо­стої го­ди­ни ран­ку Сергій Ніго­ян за­ги­нув від во­г­не­паль­них по­ра­нень свин­це­вою кар­теч­чю в шию, го­ло­ву і гру­ди біля стадіону «Ди­на­мо» на ву­лиці Гру­шевсь­ко­го у Києві. 26 січня 2014 ро­ку по­хо­ва­ний на кла­до­вищі се­ла Бе­рез­ну­ватівка Со­ло­нянсь­ко­го рай­о­ну Дніпро­пет­ровсь­кої об­ласті.

Ука­зом Пре­зи­ден­та України №890/2014 від 21 ли­сто­па­да 2014 ро­ку за гро­ма­дянсь­ку мужність, патріотизм, ге­роїчне відсто­ю­ван­ня кон­сти­туційних за­сад де­мо­кратії, прав і сво­бод лю­ди­ни, са­мовіддане служіння Українсь­ко­му на­ро­ду, ви­яв­лені під час Ре­во­люції гідності Ніго­я­ну Сергію Гагіко­ви­чу по­смерт­но при­своєно зван­ня Ге­рой України з удо­стоєнням ор­де­на «Зо­ло­та Зірка».