Запорізький обласний художній музей

Бенуа О.М.

Олек­сандр Ми­ко­лай­о­вич Бе­нуа́ (03 трав­ня 1870, м.Санкт-Пе­тер­бург — 09 лю­то­го 1960, м.Па­риж) — ху­дож­ник-графік, жи­во­пи­се­ць, те­ат­раль­ний ху­дож­ник, ви­да­ве­ць, літе­ра­тор, один з ав­торів су­час­но­го об­ра­зу кни­ги. На­ро­ди­вся в ро­дині російсь­ко­го архітек­то­ра М.Л.Бе­нуа. Нав­чав­ся на юри­дич­но­му фа­куль­теті Пе­тер­бурзь­ко­го універ­си­те­ту (1890-1894), при цьо­му са­мостійно вив­чав історію ми­стецтва, зай­мав­ся ма­лю­ван­ням і жи­во­пи­сом під керівниц­твом стар­шо­го бра­та Аль­бер­та, відо­мо­го жи­во­пис­ця-ак­ва­ле­ри­ста. У 1894 році по­чав свою кар'єру тео­ре­ти­ка і істо­ри­ка ми­стецтва. Став од­ним з ор­ганіза­торів і ідео­логів ху­дож­ньо­го об'єднан­ня “Світ ми­стецтва”. На по­чат­ку 20 століття Бе­нуа оста­точ­но за­хо­пи­ла істо­рич­на те­ма, яка чітко поділи­ла­ся на зацікав­леність до Франції до­би ко­ро­ля Луї XIV та до Пе­тер­бур­га до­би 18 століття. Від 1900 й до кінця жит­тя пра­ц­ю­вав у російсь­ких і євро­пейсь­ких те­ат­рах. У ро­бо­тах Бе­нуа гли­бо­ке знан­ня куль­ту­ри й по­бу­ту різних епох, тон­ке відчут­тя сти­лю і єдності всіх ком­по­нентів ви­ста­ви поєдну­ва­ло­ся з по­е­тичністю й «жи­во­пис­ним» ба­чен­ням ціло­го.


Стра­ни­ца 1 из 1