11.02.2021
Мико́ла Дми́трович Кузнєцо́в (14 грудня 1850, с.Степанівка, Одеська область - 2 березня 1929, м.Сараєво, Боснія і Герцеговина) — графік і живописець. Народився в родині багатого грека землевласника і українки. Закінчив Одеську гімназію, малювати навчався у Ф.Мальмана. Коли Миколі виповнилося 26 років, він, раптом приймає несподіване для всіх рішення стати художником, надходить вільним слухачем в Академію мистецтв (1876-1879). У 1879 році за наполяганням І. М. Крамського і І.І. Шишкіна він залишає Академію і повертається в Степанівку, де продовжує займатися живописом. З 1881 щорічно брав участь у виставках Товариства пересувних художніх виставок (член товариства з 1883). У 1887 став одним із засновників Товариства південно-російських художників. У листопаді 1895 року став професором-керівником класу батального живопису в художньому училищі Петербурзької академії мистецтв. У 1900 році художнику присвоєно звання академіка, він професор Академії мистецтв. Художник, маючи неабияки фізичні дані, послужив прототипом ката на картині Іллі Рєпіна «Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених», а також старшого сина Тараса Бульби - Остапа (козак з перебинтованою головою) на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Був батьком знаменитої оперної співачки Марії Миколаївни Кузнецової-Бенуа (1880-1966).