15.03.2021

Олек­са́ндр Во­ло­ди́ми­ро­вич Ма­ко́всь­кий (24 бе­рез­ня 1869, м.Москва - 26 жо­втня 1924, м.Ленінград) - жи­во­пи­се­ць, графік. На­ща­док дво­рянсь­ко­го ро­ду. Син відо­мо­го жи­во­пис­ця Во­ло­ди­ми­ра Єго­ро­ви­ча Ма­ковсь­ко­го, племінник ху­дож­ників Ко­стян­ти­на та Ми­ко­лая Ма­ковсь­ких.
По­чат­ко­ву ху­дож­ню освіту от­ри­мав вдо­ма. Нав­чав­ся в Мос­ковсь­ко­му учи­лищі жи­во­пи­су, скульп­ту­ри та архітек­ту­ри (1884-1889), по закінчені яко­го от­ри­мав ве­ли­ку зо­ло­ту ме­даль і зван­ня ху­дож­ни­ка; в Імпе­ра­торській Ака­демії Ми­стецтв (1894-1895). З 1897 ро­ку хра­ни­тель уч­бо­вих по­собій в бібліотеці Пе­да­гогічних курсів при Ака­демії Ми­стецтв, з 1898 - ви­кла­дач-керівник курсів, з 1913 - про­фе­сор-керівник класів ви­що­го ми­сте­ць­ко­го учи­ли­ща при Ака­демії. З 1920 ви­кла­дав у Мос­ковсь­ко­му технікумі. Останні ро­ки був го­ло­вою Екс­перт­ної комісії при аукціон­но­му залі в управлінні Російсь­ко­го то­ва­ри­ства Чер­во­но­го Хре­ста. Кра­са рідно­го краю бу­ла найбільш при­ва­б­ли­ва для мит­ця.
Сю­же­та­ми для кар­тин Ма­ковсь­ко­го ча­сто слу­жи­ли сце­ни з жит­тя про­стих лю­дей. Обра­но­му на­прям­ку, ре­алізму, та­ла­но­ви­тий ху­дож­ник не зра­джу­вав ніко­ли.