19.04.2021

Охрі́м Се­ва­стья­но­вич Кра́вчен­ко (10 лю­то­го 1903, се­ло Ки­щенці, Умансь­кий повіт, Київсь­ка гу­бернія (Чер­кась­ка обл.) - 31 жо­втня 1985, м.Львів) - українсь­кий ху­дож­ник-мо­ну­мен­таліст і жи­во­пи­се­ць, пе­да­гог, яс­кра­вий пред­став­ник шко­ли Ми­хай­ла Бой­чу­ка. Нав­чав­ся у робітни­чо-се­лянській ху­дожній студії в Білій Церкві та в те­ат­ральній студії Л.Кур­ба­са (1920), в Київсь­ко­му ху­дож­ньо-індустріаль­но­му технікумі (1921–1924). Про­до­в­жив освіту на ху­дож­ньо­му фа­куль­теті Київсь­ко­го ху­дож­ньо­го інсти­ту­ту, де був за­ра­хо­ва­ний до групи про­фе­со­ра М.Бой­чу­ка, та­кож вчи­вся у М.Кра­ма­рен­ка. Після закінчен­ня інсти­ту­ту в 1930 році Кра­вчен­ко був за­аре­што­ва­ний та відісла­ний з України за "си­сте­ма­тич­ну ан­ти­ра­дянсь­ку діяльність". У 1940 по­вер­нув­ся на батьківщи­ну - в м.Кри­вий Ріг. За­ли­шив­шись в оку­пації, пра­ц­ю­вав ху­дож­ни­ком у жур­налі "Дзвін", зай­мав­ся оформ­лен­ням книг (1941-1942). Влітку 1943 пе­ре­би­рається до Києва. Пра­ц­ю­вав у май­стерні мо­ну­мен­таль­но­го роз­пи­су цер­ков. В 1946 осе­ли­вся у Львові, ви­кла­дав у Львівсь­ко­му дер­жав­но­му інсти­туті при­клад­но­го і де­ко­ра­тив­но­го ми­стецтва. Пра­ц­ю­вав стар­шим ла­бо­ран­том ка­фед­ри оформ­лен­ня кни­ги Українсь­ко­го поліграфічно­го інсти­ту­ту. У 1956–1959 зай­мав­ся стіно­пи­сом і ство­рю­вав іко­но­ста­си для цер­ков. У 1960-1963 пра­ц­ю­вав ху­дож­ни­ком Львівсь­ко­го телевізійно­го за­во­ду. 1972 став чле­ном Спілки ху­дож­ників України. Кра­вчен­ко пра­ц­ю­вав у ста­ро­винній техніці яєчної тем­пе­ри, не ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи у своїй палітрі фарб фаб­рич­но­го ви­роб­ництва (як це бу­ло і в май­стерні Бой­чу­ка), за­в­дя­ки чо­му жи­во­пис­на фак­ту­ра йо­го по­ло­тен на­га­дує древні фрес­ки.