26.04.2021

Ви­ро­до­ва-Готьє́ Ва­лен­ти́на Гаври́лівна (4 жо­втня 1934, м.Київ) - українсь­кий жи­во­пи­се­ць, член-ко­ре­спон­дент Національ­ної ака­демії ми­стецтв України, за­слу­же­ний діяч ми­стецтв України, про­фе­сор Національ­ної ака­демії об­ра­зотвор­чо­го ми­стецтва і архітек­ту­ри, ла­у­ре­ат Ми­сте­ць­кої премії «Київ» імені Сергія Шиш­ка та ми­сте­ць­ких кон­курсів і ви­ста­вок. 1947-1953 нав­ча­ла­ся в Рес­публікансь­кий се­редній ху­дожній школі ім.Т.Г.Шев­чен­ка. У 1959 закінчи­ла Київсь­кий дер­жав­ний ху­дожній інсти­тут за спеціальністю «жи­во­пис» (май­стер­ня про­фе­со­ра О.Шов­ку­нен­ка). З то­го ж ро­ку роз­по­ча­ла ви­кла­да­ць­ку діяльність. По 1969 пра­ц­ю­ва­ла аси­стен­том, стар­шим ви­кла­да­чем ка­фед­ри жи­во­пи­су КДХІ. З 1969 по 1985 - до­цент ка­фед­ри жи­во­пи­су КДХІ, а з 1985 по сьо­годнішній день - про­фе­сор Національ­ної ака­демії об­ра­зотвор­чо­го ми­стецтва і архітек­ту­ри. Зна­ний май­стер порт­ре­та, те­ма­тич­ної кар­ти­ни та пей­заж­но­го жи­во­пи­су. Тво­рам ху­дож­ниці при­та­ман­на роз­кутість ком­по­зиційної фан­тазії, гли­бо­ке відчут­тя ко­льо­ру. Го­лов­на те­ма твор­чості – об­ра­зи су­час­ників.